Дистанційний урок №32 6 клас "Батальний жанр в образотворчому мистецтві"

 Опрацюйте відео до теми уроку 

або урок за підручником 

Батальний жанр (від французького слова «батай» - «битва») присвячений темам війни і військового життя. Він тісно пов’язаний з історичним жанром, але є старшим за нього - атаки хоробрих воїнів зображували вже первісні художники. Безумовно, вони намагалися залишити для нащадків відомості про якісь славетні завоювання. Проте нині ніхто вже не знає, хто і кого тоді переміг.

Дуже популярним був батальний жанр також у Давньому Єгипті і Давньому Дворіччі. Якщо участь у битві брав сам фараон або цар, його зображували набагато більшим за розміром, ніж інших воїнів, - зрозуміло, перемога під керівництвом такого «велетня» була забезпечена. Митці Давньої Греції і особливо Давнього Риму залишили численні й дуже детальні «розповіді» про війни (головним чином, звичайно, славетні завоювання) античного часу.

В епоху Середньовіччя війна (або турніри - у мирні часи) стала чи не головним заняттям королів та лицарства. Звичайно, численні мініатюри, рельєфи і гобелени відтворюють найцікавіші, на думку замовників і митців, епізоди середньовічних війн. Наприклад, про завоювання Англії Вільгельмом Нормандським у 1066 р. в усіх подробицях розповідає вузький і довгий вишитий килим, який виготовили під керівництвом дружини Вільгельма, королеви Матильди.

Пабло Пікассо. Герніка. Цю картину художник створив під враженням жахіть, які відбувалися під час Другої світової війни.

Популярним був батальний жанр і в наступні часи. У 1503 р. відбувся такий собі мистецький «двобій» між великими художниками - Леонардо да Вінчі та Мікеланджело. Їм замовили дві фрески про перемоги флорентійців - «Битва при Анг’ярі» і «Битва при Кашині». Фрески мали прикрасити Палаццо Веккіо - головну суспільну будівлю Флоренції. Художники створили ескізи, кращим було визнано задум Мікеланджело, але насправді переможця у двобої не було - Мікеланджело навіть не почав свою фреску, а Леонардо вирішив виконати її фарбами за своїм найновішим рецептом, і експеримент виявився невдалим.

В академічній ієрархії жанрів батальний жанр посідав досить почесне місце. У XVII-XVIII ст. до нього звертається чимало славетних митців, зокрема Пітер Пауель Рубенс, Дієго Веласкес та ін.

Лише в XIX ст. ставлення до батального жанру починає змінюватися. Художники дедалі частіше зображують непарадний, буденний, важкий і страшний бік війни.

О. Данченко. Ілюстація до «Кобзаря» Т. Шевченка.

С. Васильківський. Сторожа запорозьких вольностей

Популярними стають також панорами, де «продовженням» живописного полотна є реальні предмети (панорама Ф. Рубо «Оборона Севастополя»). Дуже трагічні твори залишили художники про Першу і Другу світові війни («Герніка» Пабло Пікассо). Вони одночасно підкреслюють вражаючу мужність і гідність звичайних людей, їхню здатність до подвигу і самопожертви.

В Україні завжди пам’ятали про славетні часи Київської Русі та козацтва. Численні митці, і перш за все Тарас Шевченко, зверталися до історичних сюжетів. Відомими українськими баталістами були живописець М. Самокиш, графіки М. Дерегус та О. Данченко.

• 1. Що є спільного в історичного і батального жанрів? Чим вони відрізняються?
• 2. Як змінювалося із часом ставлення до батального жанру?

 За власним задумом  виконай творчу роботу присвячену зображенню подій пов'язаних із воєнними діями.