Показ дописів із міткою декоративно - прикладне. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою декоративно - прикладне. Показати всі дописи

суботу, 16 липня 2022 р.

Урок №19 образотворче мистецтво 6 клас "Мистецтво оформлення театральної вистави. Різдвяний вертеп."

 Перегляньте відео урок

або опрацюйте самостійно

Виникнувши в Західній Європі десь у глибинах XV ст., вертепна вистава через Польщу потрапила до нас, в Україну. І вже із XVII ст. Різдвяні свята неможливо було уявити без вертепу. Його назва пов’язана з тим, що перші лялькові вистави інсценували біблійний сюжет про народження Христа у Віфлеємській печері (вертеп з давньослов’янської мови - печера).

Спочатку це була лялькова вистава про Різдво Ісуса Христа, яка згодом переросла в справжнє театральне дійство. За три сторіччя існування сюжет залишився майже незмінним: напочатку розігрувалися події, пов’язані з народженням Ісуса, - благовіщення янголів, поклоніння волхвів і пастухів, троє царів підносять дарунки. Потім дія переходила в покої царя Ірода: там відбувалися розмови з волхвами, воїнами, Смертю. Народна уява в цій частині вистави доповнювала класичні сюжети комічними сценами з народного життя. Дія закінчувалася в пеклі, куди потрапляв цар Ірод і де його разом з іншими грішниками мучили чорти.

Вертепна печера

Богоматір з немовлям Ісусом у стаєнці

Царі з дарунками

Спочатку конструкція театральної ширми повторювала дії вистави: це був іграшковий будиночок на три яруси: верхній - різдвяна стаєнка зі Святим сімейством - Дівою Марією, святим Йосипом та немовлям Ісусом, середній - палати царя Ірода, нижній - пекло з чортами. Цікаво, що дійові особи верхнього ярусу мали змогу спускатися і спілкуватися з персонажами середнього. Так само й мешканці нижнього ярусу могли підніматися на середній. Але ніколи життя верхнього і нижнього ярусів не перетиналося, оскільки за жодних обставин добро не може спілкуватися зі злом.

З часом іграшкову сцену з ляльками робили лише для верхнього ярусу, а дії інших персонажів грали самодіяльні актори - студенти, молодь, діти, які ходили з колядниками.

Старовинних ляльок робили з дерев’яних брусочків, на які одягали саморобний одяг із клаптиків тканини. Під цей імпровізований одяг підкладали вату, щоб надати лялькам об’єму. Знизу дерев’яний брусочок закінчувався підставкою, щоб лялька могла стояти. Тканини, які застосовувалися для костюмів, підкреслювали особливості сценічного образу цих ляльок: клаптик старовинного сукна для мантії Ірода, золотавий папір для обладунків солдата, шматочки золотої парчі - для одягу Янгола. Волосся робили з лляних ниток, а крила - зі справжнього пір’я. Голови ляльок ліпили з глини і розмальовували досить схематично. Тобто все робили з підручних матеріалів. Такий персонаж, як Смерть, був найбільшим і мав справляти жахливе враження. А чорт скоріше викликав сміх. Саме він відносив головного злодія - царя Ірода у пекло. Пастухи - це персонажі, найбільш наближені до простих людей, тому їхнім костюмам надавали рис народного одягу. Волхви, або троє царів, обов’язково мали з собою подарунки, які вони приносили немовляті Ісусу. І останній герой вертепної вистави - Різдвяна зірка, яку робили з фольги або іншого блискучого матеріалу і закріплювали вгорі над сценою.

Як бачите - нічого складного. Трохи фантазії і сердечного тепла, і все це можна зробити самому або спільними зусиллями однокласників, щоб прикрасити класну кімнату чи власну оселю до Різдвяних свят. Для самої сцени можна використати картонну коробку великих розмірів. Декорації, тобто внутрішні стінки, можна розмалювати фарбами. Голови для ляльок виліпити з кольорового пластиліну або солоного тіста.

Але головне — сценічний костюм і той образ, який ви створите за його допомогою.

  • Пригадайте колядки, які ви вивчали на уроках української літератури. Разом зі своїми друзями інсценуйте їх.

Глиняні фігурки царів в одязі з тканини

Практична робота

Усім класом розподіліть між собою обов’язки та створіть різдвяний вертеп.

Персонажі для вертепу такі: янголи з крилами, один з лілією, Марія з немовлям, Йосип, пастухи у свитках, Ірод у оксамитовому вбранні з короною, охорона Ірода в панцирах, озброєні, три царі в парчевому вбранні з коронами, усі зв’язані докупи - так і рухаються, чорт чорний із хвостом та рогами, Смерть - скелет із косою, солдат, Коза, піп, запорожець, селяни. Заготуйте всі необхідні матеріали для створення інтер’єру стаєнки та костюмів для персонажів. Ляльки можна створити власноруч за схемою в підручнику.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, клей, голки, нитки, фломастери, гелеві ручки.

План роботи:

  • Намалюйте ескіз костюма обраного персонажа.
  • Визначте за ескізом, з яких матеріалів його будемо створювати.
  • На ляльку приміряйте потрібну кількість матеріалу і зшийте (або склейте) різні частини костюма.
  • Додатково створіть деталі костюмів (корона, коса, крила тощо).

Для стаєнки:

Зробіть ескіз інтер’єру, в якому визначте, які частини декорації будуть намальовані, а які - об’ємні. Об’ємні частини декорації зробіть з паперу, пінопласту або інших підручних матеріалів і пофарбуйте в кольори, що збігаються з кольорами площинного зображення, ніби продовжують його, - таким чином створюється ілюзія простору. Зробіть Різдвяну зірку з фольги. Розставте персонажі по своїх місцях на сцені (в інтер’єрі стаєнки).

Різдвяна стаєнка. У створенні різдвяної стаєнки використано роботи, зроблені раніше на уроках з пейзажу, скульптури та інші.

МАЙСТЕР-КЛАС

ЕТАПИ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛЯАЬКИ-СТОВБУШКИ ДЛЯ РІЗДВЯНОГО ВЕРТЕПУ

Для ляльки вам знадобиться клаптик білої тканини (бязь, ситець) розміром 15x15 см - це буде голова ляльки, клаптики кольорової тканини: 9x9 см для ручок та інші для одягу, невеликий шматочок синтепону чи вати, нитки для змотування ляльки (акрил, вовна, льон, бавовна - на ваш розсуд), моток ниток муліне, якщо ви забажаєте зробити вашу ляльку з волоссям.

Для основи ляльки можна використати готовий картонний стовпчик (від кулінарної фольги чи плівки), на який знизу приклеюємо підставку із щільного картону.

Голову й ручки робимо так, як зображено на малюнку. В середину «ручок» можна помістити дротик, для того, щоб можна було моделювати рухи. Збираємо в складку спідничку чи інший одяг і примотуємо до стовпчика.

Можна зробити ляльці коси, наприклад волосся з муліне. Перев’язуємо ниткою місце, де буде проділ, і розрізаємо моток з протилежного боку. Формуємо перуку. Накладаємо перуку на голову ляльки, розправляючи нитки. Так само з ниток робиться борода для ляльок, які зображують чоловіків.

Одяг для кожного героя вертепу потрібно продумати, зробити ескізи, замальовки...

неділю, 27 березня 2022 р.

Дистанційний урок №26 образотворчого мистецтва в 5 класі "Символіка українського орнаменту"

 Опрацюйте тему в підручнику он лайн 

Підручник Железняк С.М. 5 клас урок №26

Перегляньте відео до теми уроку 


Творче завдання:

Спробуйте створити ескіз вишивки рушника, який ви подарували б найкращому другові.


Інструменти та матеріали: аркуш паперу,  олівець, гумка. фломастери, кольорові олівці.

• Визначте, які кольори переважатимуть - контрастні чи стримані.

• Вирішіть, чи акцентуватимете на чомусь увагу.

неділю, 1 листопада 2020 р.

Урок №9 образотворчого мистецтва в 7 класі "Види декоративно - прикладного мистецтва "

Перегляньте дистанційний урок 


або опрацюйте урок самостійно 

Види декоративно-прикладного мистецтва

Мистецтво виникло ще в доісторичні часи, коли людині щоденно доводилось боротися за своє існування. Саме мистецтво допомогло нашим далеким пращурам осмислити дійсність, зрозуміти своє місце у такому суворому і складному світі. Первісне мистецтво відображало релігійні уявлення давніх людей і мало виразний обереговий характер, коли зображення, спів, пантоміма мали містичне значення і повинні були забезпечити вдале полювання, вберегти життя. Тож творячи і сприймаючи художні образи, люди розвивалися емоційно, естетично та розумово, а отже, ставали сильнішими.

Вже тоді людина захоплювалася красою і прагнула прикрасити своє помешкання. Художнє прикрашання предметів побуту і стає основою декоративно-прикладного мистецтва.

Декоративно-прикладне (ужиткове) мистецтво — це мистецтво, головною метою якого є створення та оздоблення художніх виробів, що мають практичне призначення у побуті.

Основою будь-якого виду мистецтва є народна творчість. Найвиразніше риси народного мистецтва відображено в декоративноприкладному, адже воно завжди поруч з людиною в її побуті та є найдоступнішим. Саме тому найяскравіші враження про особливості характеру кожного народу дає нам його ужиткове мистецтво. У ньому сконцентровані прадавні традиції, вірування, естетичні та моральні ідеали, а отже — душа народна.

Народне мистецтво — художня колективна творча діяльність народу, що відображає його життя, світогляд і морально-естетичні ідеали.

Ужиткове декоративно-прикладне мистецтво тісно пов’язане з ремеслами, що формували матеріальну культуру кожного народу.

Таким чином, видовий поділ у декоративноприкладному мистецтві рясніє назвами різноманітних видів діяльності народних майстрів.

Кування. Віконна решітка

Вишивка. Рушник південно-східного Поділля

Килим. ХІХ ст. Подільська губернія. Коноплі, вовна, ручне ткацтво

Декоративний розпис-мальовка. В. Раковський. Панно «Козак Мамай», с. Самчик. Хмельниччина

Карбування. В. Морозов. Щит із секирою «Перун»

Писанка. Львівщина

Витинанка. С. Денисенко «Подільська берегиня»

Гравіювання. Срібна ложка із чорнінням

Художнє різьблення. М. Кіщук. Сувенірні вироби, с. Річка. Косівщина

Лозоплетіння. О. Скрипник. Садові меблі

Кераміка. Посуд та баранець, с. Косово. Івано-Франківщина

Для розмаїття видів декоративно-прикладного мистецтва характерними є три основні засоби виразності: стилізація, контраст і символізм.

Стилізація — процес спрощення предмета (в зображенні) за формою та кольором на основі відбору найвиразніших його рис.

Важливим етапом стилізації зображення є декоративний принцип добору кольорів: їх обмежена кількість, яскравість і контраст.

Контраст — яскраво виражена протилежність будь-яких якостей і властивостей.

Контрастним вважається поєднання світлих і темних, теплих і холодних, легких і важких кольорів.

Символ — знак, що позначає сутність певного поняття.

Символізм у декоративно-прикладному мистецтві досягається використанням зображень, що є важливими знаками-символами, традиційними для культури певного народу чи людства в цілому.

Друзі! Думаю, варто використати знання про декоративно-прикладне мистецтво та його виражальні засоби під час проведення аналізу твору ужиткового мистецтва за таким планом:

  • 1. Визначте, до якого виду декоративно-прикладного мистецтва належить цей виріб.
  • 2. Які виражальні засоби декоративно-прикладного мистецтва використав народний майстер? Аргументуйте власну думку.
  • 3. Яке естетичне враження справив на вас цей твір декоративно-прикладного мистецтва?

Куманець «Вишня»

А тепер, друзі, пропоную вам знайти ключове слово мистецького кросворда з теми «Види декоративно-прикладного мистецтва».

  • 1. Вид декоративно-прикладного мистецтва, зображення в якому виконується за допомогою голки та ниток.
  • 2. Знак, що позначає сутність певного поняття.
  • 3. Контрастний до теплого.
  • 4. Контрастний до темного.
  • 5. Вид декоративно-прикладного мистецтва, зображення в кому наносять на яйце писачком.
  • 6. Вид декоративно-прикладного мистецтва, коли зображення створюється в процесі ажурного вирізання з паперу.
  • 7. Сюжети або орнаментні композиції, виконані фарбами на поверхні стін, стелі чи виробах декоративно-прикладного мистецтва.
  • 8. Вид декоративно-прикладного мистецтва, коли вироби виготовляються з лози.

Гра "Відповідники: види ДПМ"    Гра " Види ДПМ"

ВИКОНАЙ УДОМА

У вільний час переглянь у книжках і журналах, на Інтернет-сайтах зображення народних декоративних розписів різних регіонів України. Поміркуй, які виражальні засоби використали в них народні майстри.