неділю, 9 січня 2022 р.
неділю, 17 жовтня 2021 р.
суботу, 25 вересня 2021 р.
пʼятницю, 24 вересня 2021 р.
вівторок, 18 травня 2021 р.
вівторок, 4 травня 2021 р.
32 Дистанційний урок " Мистецтво в діалозі культур:українська діаспора"
Значний спадок для різних культур залишили митці-українці, яким довелося жити за межами Батьківщини з тих чи тих причин. Багато з них розвивали різні види американського, європейського мистецтва, не забуваючи про своє коріння, етнонаціональні традиції. Деяких з них надихала на творчість мальовнича українська природа.
Пригадайте імена зарубіжних митців — вихідців з України, творчість яких ви вивчали впродовж попередніх років.
Світової слави здобув уродженець Тернопільщини, випускник Львівського інституту прикладного мистецтва, український живописець Іван Марчук. Тривалий час він мешкав в Австралії, Канаді й США. Доробок митця налічує близько 5000 картин, які він систематизував у цикли: «Голос моєї душі», «Пейзаж», «Цвітіння», «Кольорові прелюдії», «Портрет», «Нові експресії», «Натюрморт», «Біла планета», «Виходять мрії з берегів», «Погляд у Безмежність». «Шевченкіана» митця, за яку він був удостоєний Національної премії України імені Т. Шевченка, складається із 42 творів. Діапазон напрямів творів живописця дуже широкий: від примітивізму і реалізму до абстракціонізму, експресіонізму, сюрреалізму. Він засновник нових стилів у мистецтві, зокрема авторського творчого методу «пльонтанізму» (від діалектного слова «пльонтати», тобто плести). Зображення ніби створені з чудернацьких ниткових візерунків. Завдяки цій техніці малярства художник досягає неймовірного світіння й відтінків кольору. Іван Марчук 2007 р. потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності, який уклала британська газета The Daily Telegraph. Нині живе та працює в Києві.
Іван Марчук. Скрипаль (зліва). Пробудження (справа)
Ілля Рєпін. Українка біля тину
Видатний художник-реаліст Ілля Рєпін (1844-1930) народився в містечку Чугуїв на Харківщині, залишив значну творчу спадщину. Мешкаючи за межами малої батьківщини, він завжди любив рідну Україну, присвятив їй чимало творів, починаючи з юнацької акварелі «Бандурист» і завершуючи останньою роботою «Гопак». Окрім знаменитого шедевра «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», його пензлю також належать пейзаж «Українська хата», жанрова картина «Вечорниці», «Портрет українки», портрет Т. Шевченка.
І. Рєпін брав участь в оформленні музею Тараса Шевченка в Кешеві, шанував поезію великого Кобзаря. Дружні стосунки склалися в нього з етнографом, знавцем історії козацтва Д. Яворницьким, що допомагав митцю в опануванні запорізької тематики. Як професор Петербурзької Академії мистецтв митець підтримував рисувальні школи в Києві, Харкові, Одесі. У живописця навчалися українські художники М. Пимоненко, О. Мурашко, Ф. Красицький.
На батьківщині митця в Чугуєві відкрито меморіальний музей, у Києві — встановлено пам’ятник.
Чимало українців виявили свої таланти в країнах Європи.
Федір Акименко (1876-1945) — композитор, піаніст і диригент, педагог. Він викладав у Інституті шляхетних дівчат і музичному училищі міста Харків, пізніше став професором Петербурзької консерваторії. З 1923 року жив у Франції. У своїй музиці використовував український мелос («Шість українських поем», «Три п’єси на українські теми»). Акименко ввійшов в історію музичної культури не тільки як український композитор, а і як французький імпресіоніст. Імпресіоністичні пошуки митця розпочалися ще за часів перебування на Батьківщині, коли він створював романтичні інструментальні твори на астрально-космогонічну тематику: симфонічну фантазію «Любування в зорях», «Уранію» для струнних, симфонічну поему-ноктюрн «Ангел».
Пам'ятник І. Рєпіну, м. Київ, Україна
Федір Акименко
Послухайте Федір Акименко "Три п'єси на українські теми"
Світове виконавське мистецтво збагатила своїми творчими здобутками славетна українська співачка з Галичини Соломія Крушельницька (1872-1952), що мала чарівний голос — лірико-драматичне сопрано. Після закінчення Львівської консерваторії і стажування в Італії вона опанувала школу бельканто і виступала на багатьох музично-театральних сценах світу (міланській Ла Скала, паризькій Гранд-опера, лондонській Ковент-Гарден). Соломія з успіхом виконувала провідні оперні партії: Галька, Аїда, Соломея, Електра, Чіо-Чіо-Сан тощо. Також знайомила зарубіжну публіку з українськими народними піснями. Творчі і дружні стосунки пов’язували співачку з диригентом А. Тосканіні і композитором Дж. Пуччіні. Опера останнього «Мадам Баттерфляй» вперше отримала широке визнання публіки саме завдяки блискучому виконанню С. Крушельницькою партії головної героїні Чіо-Чіо-Сан.
С. Крушельницька в ролі Чіо-Чіо-Сан
Самостійно поцікавтеся творчістю композиторів української діаспори США, Канади.
Портрет митця
Серед багатьох імен, що мають значні досягнення в культурі і мистецтві, є ім'я видатного танцівника, хореографа, теоретика балету Сергія (Сержа) Лифаря (1905-1986). У Києві він народився і здобув початкову хореографічну освіту у студії відомого педагога Броніслави Ніжинської. Після стажування в Італії С. Лифар стає лідером балетної трупи антрепренера С. Дягілєва у Парижі. Завдяки природному таланту і професійній майстерності танцівник виконував провідні ролі майже в усіх найвідоміших балетах цієї трупи.
Важливою сторінкою біографії С. Лифаря стала його діяльність постановника: тривалий час митець був головним хореографом Гранд-опера в Парижі.
Сьогодні іменем Сержа Лифаря названо один з найпрестижніших Міжнародних конкурсів балету, який відбувається в Києві і збирає талановитих танцівників та хореографів з усього світу.
Митець любив свою Батьківщину. Понад 60 років він прожив у Парижі, але завжди пам’ятав про рідне місто на Дніпрі, яке залишив 17-річним юнаком. «Серж Лифар з Києва» — такий напис розпорядився зробити уславлений танцівник на своїй могилі. Він чи не єдиний з наших співвітчизників, хто так і не прийняв іноземного громадянства. Проте був удостоєний вищих державних нагород Франції — ордена Почесного легіону і ордена Мистецтв і літератури. На батьківщині ж ім’я геніального танцівника за його життя взагалі не згадувалося...
Незважаючи на вражаючу кар'єру і тривалу першість в балетному жанрі, біографія С. Лифаря рясніє різного роду випробуваннями. Дивовижна доля з вершинами й ностальгією по Батьківщині гідна роману-бестселера. Видавництво «Пульсар» випустило книжку Сержа Лифаря «Спогади Ікара» в українському перекладі.
С. Лифар у ролі Ікара
Європейський принцип «єдності в розмаїтті» активно стверджується в різних сферах, зокрема культурно-просвітницькій і мистецькій. Адже розвиток людства неможливий без зміцнення культурних зв’язків.
Унікальна пам’ятка об’єднаної Європи — парк «Міні-Європа» у Брюсселі (площею 2,5 га). На території парку зібрані макети 350 найвидатніших архітектурних споруд з 80 країн Європи в масштабі 1:25. Під час прогулянки парком відвідувачі мають можливість ознайомитися з Ейфелевою вежею в Парижі, античним Афінським Акрополем, міською ратушею в Брюсселі, британськими знаменитостями — Тауером і Біг-Беном, німецькими Бранденбурзькими воротами, Вільнюським університетом, Копенгагенською біржею тощо. Представлена і Ліванська вежа із Італії, а також дивовижна Венеція з величезною площею Святого Марка й унікальним Палацом Дожів.
У парку є багато ратуш, соборів і церков, кварталів зі старовинними будиночками. З-поміж них ростуть карликові дерева, дзюркотять фонтани, від вітру крутяться вітряки, течуть річки, по яких пливуть кораблі, навіть вибухає знаменитий Везувій. Попри це, виставлені мініатюрні машинки, літаки, потяги.
Парк «Міні-Європа», м. Брюссель, Бельгія
Здійсніть віртуальний тур у парк «Міні-Європа» та музей мініатюр «Замки України» в інтернет-джерелах.
Палац Дожів у парку Міні-Європа
Усі проекти достатньо точно виконані висококласними майстрами і сприймаються дуже реалістично.
Про складність макетів може свідчити, наприклад, площа Кориди, на трибунах якої неперевершені іспанські майстри розмістили понад 6000 мініатюрних фігурок глядачів!
Таким чином, вивчення художніх цінностей різних народів у процесі діалогу мистецтв, розуміння відмінностей та спільних рис сприяють активізації культурних контактів між країнами та людьми. Водночас толерантне, шанобливе ставлення до традицій інших народів, зокрема й за допомогою творів мистецтва, допомагає нам чіткіше усвідомлювати та відчувати свою причетність до певної нації.
Мистецька скарбничка
Мечеть (з араб. — «соборне моління») — культова споруда, храм для молитов у мусульман.
Мінарет (з араб. — «місце, де запалюють вогонь») — баштоподібна споруда при мечеті.
Пагода — буддистська чи індуїстська споруда культового призначення. У різних країнах до пагод зараховують різні типи споруд.
Полікультурне суспільство — термін, що вживають стосовно регіонів, де історично проживають представники двох або більше етнічних груп.
Дайте відповіді на питання:
У яких сферах творчості виявили себе зарубіжні митці українського походження? Самостійно підготуйте розповідь про творчість одного з них.
Подивіться фільм «Вавилон» (реж. А. Іньярріту), в якому показана картина нашого світу, як один великий Вавилон з перетином національних культур і традицій, людських доль. Поясніть, як кінострічка вчить людей знаходити спільну мову, вміти слухати інших і досягати цілей, залишаючися толерантними в процесі міжкультурних контактів.