Показ дописів із міткою перспектива. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою перспектива. Показати всі дописи

понеділок, 18 липня 2022 р.

Урок №12 образотворчого мистецтва 6 клас "Спостережна перспектива. Закони перспективи."

 Перегляньте відео урок


або опрацюйте самостійно

Уявімо, що ми хочемо поділитися враженнями від побаченого влітку на канікулах з нашими друзями чи родичами. Для більшої наочності ми могли б замалювати з натури або з пам’яті місця, де ми побували, провели час, відпочивали. Як же нам відтворити на папері те, що ми бачили навколо? Згадаймо, що ми вивчали про перспективу минулого навчального року.

Головним принципом перспективи є побудова зображень об’ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження. Інакше кажучи, на площині паперового аркуша за допомогою перспективних скорочень ми зображуємо ілюзію простору. Уміння користуватися знаннями з перспективи дає нам можливість не тільки зображувати предмети «з натури», а й відтворювати давно втрачені пам’ятки мистецтва, що дійшли до нас у зруйнованому вигляді.

Назва «перспектива» походить від латинського слова perspicere, що в перекладі означає «дивитися крізь». У назві відбивається старовинний спосіб відтворення зображення предметів на прозорій поверхні (скло, тонка прозора тканина), крізь яку предмети розглядалися і на якій фіксувалися всі перспективні скорочення.

Залізничний міст. Київ. Перспектива. Фото. Зорове зменшення прольотів мосту при наближенні до лінії горизонту за законами перспективи.

Якщо підійти до вікна з пензлем, наповненим фарбою, і обвести на склі контури видимих за вікном предметів, то зображення (рисунок), отримане на склі, буде називатися перспективою. Ці досліди з вивчення закономірностей перспективних скорочень у такий спосіб відбилися в одному із визначень живописної картини - «вікно у світ». Цей простий метод використовували художники вже у XV—XVI ст., коли намагалися теоретично обґрунтувати закони перспективи.

Рисування предметів з натури відбувається на основі видимої (спостережної) перспективи. Адже людина бачить речі, дивлячись на них двома очима, тобто бачить предмети одночасно з обох боків.

Можна порівняти зображення одного й того самого предмета на фотографії і в дійсності, коли дивимося на нього обома очима. Якщо при цьому примружимо одне око, то те, що ми побачимо, стане більш подібне до зображення на фото. Розгадка проста - фотокамера також «дивиться» на навколишній світ «одним оком». Проте в основі видимих зображень лежать все ж таки закони лінійної перспективи.

Схема перспективних скорочень прямокутних площин, що лежать вище і нижче лінії горизонту, ліворуч і праворуч від спостерігача.

Зміна еліпсів відносно лінії горизонту

Зміна площин відносно лінії горизонту

Потрібно пам’ятати, що в перспективі та площина, що міститься нижче, буде здаватися більш розкритою. Тому і еліпс, який міститься на ній, буде ширший, округліший.

Основне правило лінійної перспективи таке: предмети, що мають однакові розміри, але віддалені від спостерігача на різні відстані, будуть зображені на картині неоднаково. Тобто ті, що розміщені ближче, будуть намальовані більшими, ті, що далі, - меншими.

Пригадаймо, що лінія горизонту - це уявна лінія, яка розміщується на рівні очей. Зображення змінюється також залежно

Перспективна побудова екстер’єру

Інтер’єр метро. Фото

Вигляд пейзажу за вікном залежно від того, в якому положенні перебуває спостерігач: а - стоїть; б - сидить; в - перемістився праворуч; г - перемістився ліворуч

від розміщення лінії горизонту. Поспостерігаємо, що ми бачимо за вікном своєї квартири: ніби на картині, видно будинки, вулицю і небо над ними (рис. а). Якщо сядемо на стілець, зображення, яке ми побачимо, зміниться (рис. б): збільшиться площа неба, а поверхні землі стане зовсім «мало». З нашим переміщенням по кімнаті праворуч (рис. в) і ліворуч (рис. г) з поля зору зникатимуть відповідні частини пейзажу і додаватимуться нові. Отже, рисуючи з натури, слід завжди обирати визначене положення, тобто, як говорять професійною мовою, обирати собі точку спостереження. Залежно від того, на чому ми хочемо зробити акценти, вибираємо висоту лінії горизонту. Наприклад, якщо лінію горизонту опустити досить низько, то можна підкреслити велич і значущість предметів, споруд тощо.

Спостережна перспектива.

Предмети, що мають однакові розміри і розміщені ближче, будуть намальовані більшими, ті, що далі, - меншими.

Учнівські роботи

Використовуючи закони перспективи і поглиблюючи свої знання з неї, ви легко зображуватимете у просторі будівлі, інтер’єри, перспективи вулиць.

Отже, правильно побудоване перспективне зображення дасть вам змогу уявити ще не існуючі будинки і предмети такими, як ви побачили б їх у просторі.

  • 1. Що таке видима (спостережна) перспектива?
  • 2. Розгляньте картину Бордоне (на стор. 68). Де на цій картині проходить лінія горизонту?

Практична робота

1. Спробуйте намалювати один і той самий пейзаж за вікном з різних точок спостереження. Для цього вам потрібно пригадати закони перспективи і приклад, який ми розглядали на уроці.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі.

План роботи:

  • Візьміть аркуш паперу і намалюйте лінію горизонту.
  • Відносно неї відтворіть пейзаж, який ви бачите за вікном.
  • Потім, вставши, намалюйте його ще раз.
  • Порівняйте, як змінилося зображення.

2. Намалюйте інтер’єр своєї оселі.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі.

МАЙСТЕР-КЛАС

ПОБУДОВА ІНТЕР’ЄРУ В ПЕРСПЕКТИВІ

Фронтальна перспектива має одну точку сходу

Інтер’єр - це своєрідний «портрет» приміщення. Він потребує точної перспективної побудови. Для малюнка кімнати велику роль відіграє вибір точки спостереження.

Інтер’єр можна зобразити у фронтальному і кутовому положенні. V фронтальному вигляді одна зі стін кімнати паралельна до площини аркуша, і тоді можливо зобразити три стіни кімнати. У кутовому вигляді можна побачити дві стіни, розгорнуті під кутом одна до одної.

Якщо потрібно малювати інтер’єр у кутовому положенні, то проводять вертикальну лінію, яка показує стик двох стін. Вона перетинається лінією горизонту, що розділяє її на два відрізки.

Потім будують перспективу бічних стін, підлоги і стелі, користуючись двома точками сходу, які розташовуються по обидва боки від головної точки спостереження. Ці точки незавжди можна знайти на площині аркуша, але їхнє положення на лінії горизонту необхідно подумки уявляти під час малювання.

Кутова перспектива має дві точки сходу


Урок №11 образотворче мистецтво 6 клас "Настрій у пейзажі. Спокійні і динамічні пейзажі. Поділ пейзажів за тематикою. Напрямки пейзажів."

 Перегляньте відеоурок


або опрацюйте самостійно

Під час роботи над пейзажем не потрібно якомога точніше передавати природний краєвид (із цим завданням впорається кожен з нас за наявності фотоапарата). Пейзажист відтворює в картині своє ставлення до природи, свої думки, настрій, і спостережливий глядач обов’язково їх розуміє. Що багатшими будуть почуття художника щодо відтворюваної природи, то змістовнішою буде робота.

Такі пейзажі часто називають «пейзажі-настрої». Природа зображується в них так, як бачить її розосереджений погляд людини, яка цілком поглинута яким-небудь душевним станом і помічає навколо лише те, що співзвучно із цим станом. Все, що ми бачимо, перетворюється у відлуння настроїв - тривоги, утихомиреності, меланхолії, скорботи. Настрої ж - явища рухливі, які весь час змінюються, і тому в пейзажах відтворення форми предметів, їхніх кольорів робиться узагальнено - колірними плямами. Так написані картини І. Айвазовського, В. Орловського, І. Шишкіна.

В. Орловський. Захід над рікою. 1890

Часто у пейзажах природа одухотворена непомітною присутністю людини, її настроями і думками, про існування якої нагадують церкви, мости, хати, шляхи. Серед пейзажів вирізняється група творів, у яких увагу зосереджено на роздумах про долю людини, долю країни. Свого часу античний поет Горацій казав, що тільки поганий митець описує гаї, струмки, жертовники, бурхливі потоки, райдугу, не пов’язуючи її з людиною. Найкращі взірці пейзажного жанру - це не просто зображення дерев чи каміння. Вони набувають психологічного значення, стають засобом художнього зображення внутрішнього світу людини.

І. Шишкін. На півночі дикій

С. Шишко. На Хрещатику

Існують пейзажі, що описують природу статично: спокійне, врівноважене зображення природи. Є динамічні пейзажі, що зображують негоду, стихію. За тематикою пейзажі поділяються на степові, лісові, мариністичні (зображення моря), урбаністичні (зображення міст), індустріальні (зображення заводів, краєвидів, шахт). Залежно від напрямку, до якого належить твір, пейзажі бувають романтичні, реалістичні, імпресіоністичні тощо.

Учнівські роботи

К. Юон. Ранок індустріальної Москви

Природа в пейзажному творі - своєрідне дзеркало, яке відображує душу художника, ліричного героя.

Учнівська робота. Осінній Поділ

Учнівська робота. Марина

  • 1. Який пейзаж є вашим улюбленим? Чи можна віднести його до «пейзажу настрою»?
  • 2. Спробуйте охарактеризувати пейзажі, репродукції яких наведено в цьому розділі.

Практична робота

Зробіть пейзажну замальовку.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, фломастери, гелеві ручки.

План роботи:

  • На аркуші паперу скомпонуйте зображення.
  • Оберіть техніку виконання.
  • Який стан освітлення ви зображуєте - сонячне, похмуре, хмарне?
  • Зверніть увагу на те, яку пору доби ви зображуєте, що характерно для неї.
  • Який колорит матиме ваша робота? Який настрій передасте? Як зобразите задній план?
  • На палітрі заздалегідь випробуйте колірні співвідношення і оберіть ті, які найліпше відповідають вашому задуму.
  • Наприкінці роботи подивіться загалом на свою роботу, виправте помилки, зробіть уточнення. Визначте акценти.

ПРИГАДАЙМО!

ПОВІТРЯНА ПЕРСПЕКТИВА

Фото, на якому видно різницю між переднім і заднім планом

Світлотінь і колір змінюються залежно від відстані (подібно до того, як змінюється видима величина предмета). Найближчий до нас предмет виглядає барвистішим і яскравішим, ніж розташований далі. Це відбувається тому, що повітря має певну щільність, яка ускладнює проходження колірних променів. Крім того, в атмосфері розпорошені найдрібніші частинки, що ослаблюють забарвлення предметів.

Залежно від відстані змінюється не тільки насиченість кольору, а й його колірний відтінок. Удалині багато предметів здаються блакитними. Річ у тім, що повітря, яке прийнято вважати прозорим, має блакитний відтінок. Заповнюючи простір між нашим оком і далекими предметами, воно передає їм свою блакитність.

Повітря, насичене вологою, помітно мутнішає, стає білястим, тому що великі частинки вологи сильно розсіюють світло, і навпаки, що чистіше повітря, то менше в ньому перешкод для проходження синьо-блакитних променів світла, то синіша атмосфера. Окремі предмети здаються синіми в чистому і білястими у вологому або курному повітрі.

Світлий предмет при віддаленні менше синіє, ніж темний. Цe відбувається тому, що частина синіх променів світла, відбитих світлим предметом, не доходить до нашого ока, розсіюючись в атмосфері.

І. Бокшай. Гірський пейзаж. Дальній план — блакитний.

В. Орловський. Краєвид в Україні. На відстані всі предмети стають менш контрастними, не чіткими.

ЕТАПИ РОБОТИ НАД ПЕЙЗАЖЕМ (повітряна перспектива)

1. Спочатку скомпонуйте зображення олівцем на аркуші.

2. По-мокрому нанесіть фарби холодних кольорів на задній план пейзажу.

3. Дайте підсохнути фарбам.

4. Додаючи інші відтінки по-сухому, поступово напишіть дерева і куші на передньому плані.

5. Деталі прорисуйте тоненьким пензликом.



ПРИГАДАЙМО!

ВИКОНАННЯ ПЕЙЗАЖІВ У РІЗНИХ ТЕХНІКАХ

Пастель (вугіль, соус чи інший м’який матеріал)

Композиційний підготовчий начерк слід робити легенько олівчиком. Потім роботу виконують від найтемніших до найсвітліших плям. Густу насичену лінію можна розтерти, досягаючи ефекту «прозорості». Для отримання різних відтінків накладають один колір на інший. Наприкінці роботу слід «закріпити» лаком для волосся, щоб не розмазувалася.

Монотипія

Покладіть папір потрібного для вас формату на гладку поверхню, покриту фарбою. Папір трошки притисніть і потроху зніміть у будь-якому напрямку. А можна з одного боку в інший трохи потягти папір.

На відбитку, який отримали, ви, можливо, побачите зображення, яке щось нагадує. Його можна доповнити деталями, домалювати.

Скрап

Набризкування фарби на прикладений до паперу предмет чи трафарет тощо називають скрапом. Набризкати фарбу можна і зверху вже намальованого пейзажу, імітуючи, наприклад, сніг.

Прошкрябування

Сухий папір натираємо воском або стеарином (свічкою). Щоб стеарин лягав рівномірним шаром на папір, свічку в горизонтальному положенні кладемо на папір і натираємо його. Так треба зробити кілька разів. Потім папір вкриваємо тушшю. Туш потрібно пензликом розтерти з милом і цим вкривати стеарин, інакше вона може не лягати на стеарин рівним шаром. Після цього туш треба добре просушити, а потім затупленою голкою знімати верхній зафарбований шар з навощеної поверхні.

Роздування туші

Можна створити зображення дерева роздмухуючи фарбу із соломинки. Капніть на аркуш паперу чорну туш чи фарбу, а потім подмухайте на краплю декілька разів у різних напрямках.

Бордоне (Парис Паскалінус). Явлення Сивілли імператору Августу