"Край, мій рідний край!" слова і музика М, Мозгового (плюс зі словами та мінус зі словами)

§ 32. Види терористичних проявів та способи дій терористів. Захист від терористичних проявів та дії населення в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних з терористичними проявами

 

Які теракти та війни відбувалися у світі протягом останніх років? Які дії відображено на іл. 32.1? Чи мають вони практичне значення? Чому?

Іл. 32.1. Громадські антитерористичні заходи

Тероризм (від лат. terror — жах) — суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або зазіхань інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому невинних людей, або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.

Тероризм — найбільш суспільно небезпечний злочин, що створює загрозу безпеці громадян, суспільства і держави. Крім нього, до соціальних надзвичайних ситуацій належать: • провокування масових заворушень серед населення; • дестабілізація обстановки в суспільстві з використанням ЗМІ та інших інформаційних засобів; • створення умов для дестабілізації економіки і фінансової системи держави.

Тероризм — загроза людству XXI століття. 11 вересня 2001 р. світ був шокований зухвалими терористичними актами, скоєними підручними Усама бен Ладена в Нью-Йорку (іл. 32.2) і Вашингтоні. Цього дня бойовики з організації «Аль-Каїда» спрямували пасажирські літаки на башти-близнюки Всесвітнього торговельного центру, які були символом прогресу і могутності Америки, а також на Пентагон. У результаті загинуло приблизно 7 тис. людей, багато будинків було зруйновано, значно постраждав престижний діловий район Нью-Йорка Мангеттен. Це був на той час найбільший терористичний акт у світі. А через кілька тижнів американці почали отримувати листи зі збудниками сибірки — страшної інфекційної хвороби. Після цього уряд США вжив рішучих заходів з метою знищення центрів світового тероризму.

Іл. 32.2. Терористичний акт у Нью-Йорку

Терористичні акти (іл. 32.3, іл. 32.4) — злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України. Важливе значення має вивчення мотивів терористичних актів, оскільки це дає змогу розробляти ефективні дії щодо їх нейтралізації. Основою тероризму можуть бути політичні мотиви (залякування населення, послаблення державної влади, змушування до певних дій або фізичне знищення політичних супротивників), а також дії, що мотивуються релігійними переконаннями, помстою, користолюбством, економічною конкуренцією або пов'язані з поведінкою психічно хворих людей.

Іл. 32.3 Терористичний акт у Бостоні, США, 15 квітня 2013 р. Під час фінішу щорічного Бостонського марафону пролунало два вибухи, унаслідок яких загинуло три людини, постраждали 183 особи. В організації вибухів поліція звинуватила двох вихідців з Чечні

Іл. 32.4. Терористичний акт ν Києві 27.06. 2017 р. Унаслідок вибуху автомобіля в Солом’янському районі Києва загинув співробітник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Максим Шаповал

Тероризм — злочин проти людства. Обов'язковими елементами, які характеризують тероризм, є: наявність насильства, як правило, збройного або його загрози; заподіяння чи загроза заподіяння шкоди здоров'ю людини або матеріальних, моральних збитків; позбавлення або загроза позбавлення життя людей.

Такі дії здатні викликати широкий резонанс, залишити глибокий слід у психології населення або значної його частини, підірвати атмосферу безпеки, спокою, стабільності в суспільстві. Терористичні акти спричиняють масові людські жертви, чинять значний психологічний тиск на великі маси людей, спричиняють руйнування матеріальних і духовних цінностей, які можуть не підлягати відновленню, сіють ворожнечу між державами, провокують війни, недовіру і ненависть між соціальними і національними групами, що тривають іноді протягом життя цілого покоління. Загальноприйнято, що дії, вчинені під час війни, зокрема партизанський рух, не кваліфікують як терористичні.

Найпоширенішими у світі терористичними актами є:

• захоплення державних установ або посольств, літаків;
• напади на державні або промислові об'єкти;
• насильницькі дії проти особи, викрадення, політичні вбивства;
• вибухи або масові вбивства.

Отже, терористичний акт — безпосереднє вчинення злочину терористичного характеру у формі:

• вибуху, підпалу, застосування або загрози застосування ядерних вибухових пристроїв, радіоактивних, хімічних, сильнодіючих отруйних, біологічних і вибухових речовин;
• знищення, пошкодження або захоплення транспортних засобів (наземних, морських, повітряних) чи інших об'єктів;
• замаху на життя державного чи громадського діяча, представника національних, етнічних, релігійних чи інших груп населення;
• захоплення заручників, викрадення людини;
• створення умов для аварій і катастроф техногенного характеру або реальної загрози створення такої небезпеки;
• поширення загроз у будь-якій формі і будь-якими засобами; інших дій, що створюють небезпеку загибелі людей, заподіяння значної майнової шкоди чи інших суспільно небезпечних наслідків.

Іл. 32.5. Представники терористичної організації

Терористичні акти щороку стають все більш ретельно організованими й жорстокими, з використанням найсучаснішої техніки, зброї, засобів зв'язку (іл. 32.5). У різних регіонах світу політичними й націоналістичними радикалами, що взяли на озброєння методи терору для досягнення своїх цілей, організована розгалужена мережа підпілля, складів зброї, вибухових речовин і фінансових установ. Для прикриття терористичних організацій функціонує система фірм, компаній, банків і фондів.

Найбільш вірогідними цілями терористичних атак є місця масового перебування людей та об'єкти підвищеної небезпеки, які внаслідок підриву призводять до значної кількості людських жертв і можуть створити додаткову загрозу населенню та територіям, унаслідок викиду в навколишнє природне середовище небезпечних речовин (хімічних, біологічних, радіоактивних). В Україні до таких об'єктів належать атомні електростанції, транспортні вузли (зокрема аеропорти, залізничні станції), магістральні трубопроводи, військові склади, арсенали, промислові підприємства, установи, організації, які виробляють, використовують, зберігають, продають біологічні препарати, високотоксичні й отруйні речовини. Якщо ви опинилися поблизу таких об'єктів на момент здійснення чи загрози здійснення терористичних актів, то правила безпеки аналогічні тим, які використовують у разі відповідних виробничих аварій і катастроф. Важливим є обдумана поведінка і відсутність паніки, якомога швидший вихід за межі небезпечної зони, уміння надати медичну допомогу постраждалим та повідомлення компетентних служб.

Типовою зброєю терористів є використання замаскованих вибухових пристроїв. Залежно від мети терористичного акту, такі пристрої, укомплектовані годинниковим механізмом, терористи можуть залишати в житлових будинках, навчальних закладах, установах і організаціях, підприємствах, громадському транспорті тощо. Завдяки пильності громадян, можна запобігти численним жертвам від спрацювання вибухового пристрою. Терористи намагаються розмістити вибухові пристрої в найбільш уразливих місцях, де зможуть завдати найбільшої шкоди населенню. До таких місць, як правило, належать:

• автомобілі;
• входи, внутрішні двори, підсобні приміщення адміністративних і житлових будинків, складських приміщень;
• урни для сміття, інженерні комунікації в місцях масового перебування людей (на фестивалях, ярмарках, базарах, супермаркетах, підземних переходах тощо);
• громадський транспорт (вагони тролейбусів, автобусів, трамваїв, поїздів тощо);
• об'єкти підвищеної небезпеки тощо.

Іл. 32.6. Предмети, під які найчастіше маскують вибухонебезпечні предмети

Іл. 32.7. Залишену річ перевіряє працівник підрозділу ДСНС

Іл. 32.8. Пакунок з мобільним телефоном

В окремих випадках вибуховий пристрій може бути замаскований у поштових відправленнях (посилках, конвертах), букетах квітів, подарунках тощо. Також до ознак підозрілих предметів, що можуть бути вибуховими пристроями, належать (іл. 32.6):

• електропроводи, що виходять з невідомого предмета, антени, лампочки на його поверхні, хід годинника, що прослуховується;
• залишені предмети побутового призначення (валізи, сумки, пакунки, гаманці, дитячі іграшки, ручні ліхтарики, парасольки тощо) (іл. 32.7);
• предмети в місцях, не призначених для них (наприклад велика дитяча іграшка біля вхідних дверей);
• отримання адресатом поштового відправлення, уміст якого чи відправник не відомі;
• наявність у виявлених предметах характерного вигляду штатних боєприпасів, навчально-імітаційних, сигнальних, освітлювальних, піротехнічних виробів;
• наявність у виявлених предметах запаху бензину, газу, розчинника, пально-мастильних матеріалів, хімічних речовин тощо;
• наявність диму, що виходить із предмета;
• наявність у виявленому предметі елементів (деталей), що не відповідають його прямому призначенню, наприклад прикріпленого до нього мобільного телефона (іл. 32.8), радіостанції, акумулятора;
• надзвичайно велика маса виявленого предмета (наприклад невідповідність маси коробки від цукерок, банки від кави, блокнота тощо);
• нестандартний вигляд тари для посилки;
• наявність у дверях, вікнах, воротах будь-яких сторонніх предметів (наприклад закріпленого дроту, ниток, важелів, шнурів тощо);
• наявність стороннього сміття на прилеглій території, розкопаного ґрунту на газонах, обмеженого ремонту тротуару, стіни будинку за відсутності пояснень щодо їх проведення відповідними службами.

Слід пам'ятати, що вибухова речовина може мати різні властивості, що дає можливість замаскувати вибуховий пристрій навіть у поштовому конверті.

У разі виявлення вибухового пристрою або підозрілого предмета необхідно:

• зберігати спокій;
• негайно повідомити представникам поліції про знахідку (іл. 32.9), охорони, аварійно-рятувальних служб або зателефонувати за номерами 101, 102;
• не курити;
• не користуватися запальничками, іншими джерелами відкритого вогню, а також предметами, що можуть його утворювати;
• не доторкатися руками або іншими предметами до підозрілої речі;
• у жодному разі не намагатися перемістити підозрілий предмет (вибуховий пристрій) або змінювати його положення;
• не залишати місце, де виявлено підозрілий предмет, організувати його охорону.

Іл. 32.9. Служба поліції, яка забезпечує ліквідацію вибухових пристроїв

Іл. 32.10. Бойовики міжнародної терористичної організації

Тероризм, на жаль, став невід'ємною частиною політичних і економічних процесів у світі й становить усе більш значну загрозу громадській і національній безпеці. Із одиничних проявів він перетворився в масове явище. Як різновид організованої злочинності, яка проникає в потужну тіньову економіку, тероризм може поставити під сумнів увесь процес подальшого розвитку людства.

На сьогодні значно зріс та розширив свої межі тероризм міжнародного характеру, тобто такий, що зачіпає інтереси інших держав, порушує міжнародний правопорядок. Міжнародний тероризм — здійснювані у світовому чи регіональному масштабі терористичними організаціями (іл. 32.10), угрупованнями для досягнення певних цілей суспільно небезпечні насильницькі діяння, пов'язані з викраденням, захопленням, вбивством ні в чому невинних людей чи загрозою їх життю і здоров'ю, зруйнуванням чи загрозою зруйнування важливих господарських об'єктів, систем життєзабезпечення, комунікацій, застосуванням чи загрозою застосування ядерної, хімічної, біологічної та іншої зброї масового ураження.

Іл. 32.11. Кібертероризм, або комп’ютерний тероризм

Віднедавна поширився кібертероризм, або комп'ютерний тероризм (іл. 32.11) — використання або загроза використання комп'ютерних технологій з метою порушення суспільної рівноваги, залякування населення, вплив на прийняття рішень органами влади для досягнення політичних, корисливих або будь-яких інших цілей, а також напад на комп'ютерні мережі, обчислювальні центри, центри керування військовими мережами і медичними установами, банківські та інші фінансові мережі, засоби передавання інформації за допомогою комп'ютерних мереж.

На сьогодні Інтернет відіграє важливу роль у житті сучасної людини. Всесвітня мережа — це необмежений ресурс, який може бути використаний у всіх галузях діяльності людини. Проте він може бути і небезпечним, особливо для молоді. Основні небезпеки — це агресія, сексуальні домагання, заклики заподіяти шкоду, переслідування, образи, психологічний тиск, шахрайство, крадіжки, екстремізм, неетична реклама, порнографія, комп'ютерні віруси. Щоб запобігти цьому, пам'ятайте про правила безпеки в Інтернеті (іл. 32.12).

Іл. 32.12. Ігри в Інтернеті можуть бути небезпечними

Правила безпеки в Інтернеті

• Не давайте інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер навчального закладу) без дозволу батьків.
• Якщо хтось каже вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у Мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратись у цьому самотужки. Зверніться до батьків або вчителів — вони знають, що треба робити.
• Зустрічі в реальному житті з інтернет-знайомими не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними в електронному спілкуванні і під час реальної зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батькам, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами.
• Не відкривайте листи електронної пошти, файли або web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте їм.
• Нікому не повідомляйте свій пароль, за винятком дорослих вашої родини.

Деколи ми маємо можливість зіткнутися із телефонним тероризмом або його наслідками. Телефонні погрози стосуються, як правило, великого скупчення людей, коли повідомляють про нібито мінування вокзалів, кінотеатрів, адміністративних будинків, навчальних закладів тощо. За твердженнями працівників поліції, деколи подібні витівки влаштовують 10-15-річні підлітки, які мають на меті зірвати в такий спосіб заняття в навчальному закладі. Незважаючи на те, що повідомлення здебільшого не підтверджується, на перевірку кожного з них відволікається багато людей і техніки (поліція, співробітники спецпідрозділів, пожежники, рятувальники, медики), і люди зазнають матеріальних збитків.

Іл. 32.13. Хуліганство і телефонний тероризм

Іл. 32.14. Захоплення заручників терористами

Телефонне хуліганство та телефонний тероризм (іл. 32.13) є злочинами, за які передбачено кримінальну відповідальність. Зокрема, згідно з ККУ, за такі витівки можна отримати штраф у великому розмірі або ж обмеження волі на термін до п'яти років. За неповнолітніх платити доведеться батькам, про що варто пам'ятати і дорослим, і дітям. За останніми науковими дослідженнями голосу в так званих фоноскопічних лабораторіях, навіть за незначними записаними фразами можуть встановити стать, вік, масу, стан здоров'я, регіон проживання, національність тощо. Цих даних вистачає для того, щоб встановити особистість «жартівника», який має заплатити і за проведення цієї доволі дорогої (до 5000 доларів США) експертизи.

У сучасному світі не зменшується кількість випадків захоплення заручників (іл. 32.14). Заручник — фізична особа, яка захоплена і / або утримується з метою спонукання державного органу, підприємства, установи чи організації або окремих осіб здійснити якусь дію або утриматися від здійснення якоїсь дії як умови звільнення особи, що захоплена. Такі злочини, як правило, супроводжуються образою честі та гідності захоплених людей, заподіяння їм моральних і фізичних страждань, тілесних ушкоджень і навіть смерті.

Рекомендації фахівців, що робити до, під час і після захоплення вас заручником у транспортному засобі:

• не загострюйте розмови з незнайомцями на теми політичного, релігійного характеру;
• не реагуйте на зухвалу поведінку терористів, не робіть те, що привертає увагу;
• продовжуйте спокійно сидіти, ні про що не питаючи й не дивлячись в очі терористам, бажано підкоритися їм беззастережно;
• перш ніж пересунутися чи відкрити сумочку, запитуйте дозволу;
• у разі стрілянини лягайте на підлогу або ховайтеся за сидінням, але нікуди не біжіть; у подібній ситуації місця біля вікна слугують кращою схованкою, ніж місця в проході;
• іноді трапляється нагода врятуватися, перебуваючи біля виходів, розгляньте варіанти втечі через аварійні виходи;
• постарайтеся визначити кількість терористів;
• якщо вдається симулювати симптоми хвороби, з'являється можливість звільнитися в результаті переговорів: часто терористи звільняють жінок, дітей, літніх і хворих людей;
• звільнені заручники мають повідомити всі деталі: кількість загарбників, де в транспортному засобі вони перебувають, яку зброю мають, скільки пасажирів і їхнє розташування;
• сховайте документи і матеріали, що можуть вас скомпрометувати;
• віддайте особисті речі, яких вимагають терористи;
• не впадайте в паніку, краще подумайте, як знайти вихід зі становища;
• постарайтеся зрозуміти наміри терористів, щоб оцінити можливості для вчинення опору;
• спробуйте з'ясувати, чи налаштовані вони рішуче, чи можливий діалог;
• уникайте необдуманих дій, тому що в разі невдачі можна поставити під загрозу власну безпеку і безпеку інших пасажирів;
• постарайтеся визначити можливих помічників серед пасажирів;
• організуйте почергове постійне спостереження за діями терористів;
• намагайтеся зайняти себе: читати, писати, грати чи розмовляти із сусідами.

Отже, за будь-якої ситуації, якщо ви опинилися в заручниках:

• не допускайте дій, які можуть спровокувати нападників до застосування зброї;
• не звертайте увагу на образи і приниження, не поводьтеся зухвало;
• виконуйте вимоги злочинців, не заперечуйте їм, не допускайте істерики й паніки;
• перш ніж що-небудь зробити, запитуйте дозволу;
• якщо ви поранені, постарайтеся не рухатися, цим уникнете додаткової втрати крові.

Під час вашого звільнення:

• ляжте на підлогу обличчям вниз, голову закрийте руками і не рухайтеся;
• тримайтеся, якщо це можливо, подалі від дверних та віконних прорізів;
• у жодному разі не біжіть назустріч працівникам спецслужб або від них, так як вас можуть прийняти за злочинців.

Відповідно до ст. 147 ККУ, захоплення особи як заручника з метою спонукати родичів затриманого, державну або іншу установу, підприємство чи організацію фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Ті самі дії, якщо вони були вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, або були поєднані з погрозою знищення людей, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

Тероризм є особливо небезпечним злочином, і за нього передбачено покарання аж до найвищої міри — довічного позбавлення волі. Але справедливе покарання злочинців не може повернути життя та здоров'я постраждалим унаслідок терористичних актів. Зважаючи на це, дотримання елементарних правил безпеки в таких ситуаціях є найважливішою запорукою збереження життя.

Іл. 32.15. Дії антитерористичних підрозділів Служби безпеки України

Боротьба з тероризмом в Україні здійснюється з метою захисту особи, суспільства і держави від тероризму; попередження, виявлення, припинення терористичної діяльності та мінімізації її наслідків (іл. 32.15); виявлення та усунення причин, що сприяють здійсненню терористичної діяльності (іл. 32.16, іл. 32.17).

Іл. 32.16. У 2015 р. в Запоріжжі співробітники СБУ затримали члена терористичної організації так званої «Донецької народної республіки», який готував теракт

Іл. 32.17. Співробітники СБУ викрили в Сєвєродонецьку диверсантів, які за вказівкою російських кураторів планували вчинити теракта в місті (жовтень 2017 р.)

Боротьба з тероризмом є складним та багатоаспектним завданням. Вона передбачає розвідувальну, контррозвідувальну, оперативно-розшукову та аналітичну роботу, ефективне проведення якої дає змогу виявляти терористичні організації на стадії їх зародження, ефективно протидіяти терористичним актам ще в період їх підготовки (іл. 32.18). Україна, яка є суб'єктом міжнародного права, намагається здійснювати певні заходи щодо нерозповсюдження тероризму не тільки ззовні, але й усередині держави.

Іл. 32.18. Проведення антитерористичних навчань СБУ

• 1. Що таке тероризм і в чому його суть? Наведіть приклади тероризму. Які причини тероризму, і чим він небезпечний?
•  2. Які дії називають терористичним актом? Чим ці дії небезпечні для суспільства? Які види терористичних актів є найбільш поширеними у світі?
•  3. У чому полягає небезпека використання терористами замаскованих вибухових пристроїв? Під що найчастіше маскують вибухонебезпечні предмети? 
• 4. Як треба діяти, якщо виявлено вибуховий пристрій або підозрілий предмет?
•  5. У чому полягає суть міжнародного тероризму?
•  6. Що таке комп’ютерний тероризм? Які ще небезпеки можуть бути в Інтернеті і як їх уникнути?
• 7. Які наслідки можуть мати телефонне хуліганство і телефонний тероризм? 
• 8. Як діяти під час і після захоплення вас заручником? 
• 9. Яке покарання передбачено для терористів? Як здійснюється боротьба з тероризмом в Україні?
•  Дайте відповіді на питання або виконайте тестове завдання за посиланням вчителя в Гугл класі.

Підсумковий урок. Жанри образотворчого мистецтва. 6 клас

 Перегляньте дистанційний урок та виконайте практичне завдання "Крок за кроком"

Поєднайте в практичній роботі риси притаманні різним жанрам.

§ 31. Екстрена валіза

 

Що потрібно з собою взяти на випадок виникнення НС?

Екстрена валіза — це узагальнена назва базового набору речей, які можуть знадобитися за будь-якої екстреної ситуації (іл. 31.1).

Цивільна екстрена валіза зазвичай є укомплектованим наплічником об'ємом від 30 л, у якому міститься мінімальний набір одягу, предмети гігієни, медикаменти, інструменти, предмети самооборони та продукти харчування.

Усі речі в екстреній валізі мають бути новими (і періодично оновлюваними) і не використовуватися в повсякденному побуті.

Цивільна екстрена валіза призначена тільки для одного — максимально швидкої евакуації з небезпечної зони (території, де відбуваються землетрус, потоп, пожежа, підвищена криміногенна обстановка, епіцентр військових дій тощо).

Іл. 31.1. Екстрена валіза

Правильно укомплектована екстрена валіза має забезпечувати автономне життя людини в більшості екстремальних ситуацій, коли поблизу немає води, їжі, тепла, даху над головою. Екстрена валіза має бути в кожній родині.

Труднощі під час комплектації. Формування екстреної валізи може займати за часом до кількох місяців. Фактори, що впливають на тривалість процесу комплектації, перераховані нижче:

• найважливіший фактор — розуміння необхідності того чи іншого елемента екстреної валізи. І це приходить з досвідом. З першого разу навряд чи вийде зібрати якісну екстрену валізу;
• фінансовий фактор, тобто фактор вибору між якісними речами і речами широкого вжитку. Це перевіряється як практикою, так і порівняльними характеристиками. Найкраще «протестувати» аналогічний примірник елемента екстреного комплекту в повсякденному житті.

Наплічник. Правильно вибраний наплічник забезпечить надійність, зручність і необхідну місткість. В ідеалі наплічник краще вибирати такий, до моделі якого ви звикли, але якщо такого немає, то, в принципі, для екстреної валізи цілком придатний будь-який туристичний наплічник.

Обсяг наплічника вимірюється в літрах. За обсягом вибирають наплічник залежно від того, скільки речей у ньому планується нести. Краще придбати наплічник тільки після того, як основна частина предметів буде зібрана і можна буде адекватно оцінити той об'єм наплічника, який потрібен.

Наплічники бувають кількох типів (іл. 31.2).

1. «Колобки» (іл. 31.2 а). Наплічник — це безформний речовий мішок з брезенту, тканини чи іншого матеріалу, що має дві лямки. Завантажений до межі «колобок» не дуже зручний для носіння, тому що центр ваги віддалений від спини. Отож біг, подолання перешкод та інші активні дії з таким наплічником утруднені — за наявності значного вантажу «колобок» може «перекинути» власника назад чи вбік. Має мінімальний обсяг, що варіюється в межах від 20 л до 60 л.

З плюсів подібного роду наплічників — їх довговічність, ціна і маса.

Іл. 31.2. Наплічник: а) «колобок»: б) анатомічний; в) станковий

2. Анатомічні наплічники (іл. 31.2 б). Цей різновид наплічників — це мішок із синтетичної тканини, що має у своїй конструкції елементи з різних легких сплавів і пластику, що надають наплічнику форми.

Наплічник має «спину» — частина наплічника, що прилягає до тіла і забезпечує комфорт під час руху. Стяжки дозволяють регулювати обсяг наплічника залежно від його реального вмісту. Поясний ремінь полегшує перенесення великовагових вантажів — використання такого ременя зумовлює те, що навантаження з плечей переміщується на нижню частину тулуба. Грудна стяжка, яка фіксує лямки наплічника, забезпечує неможливість сповзання лямок з плечей і, як наслідок, стійкість наплічника на тілі. Зовнішні кишені призначені для дрібних і часто використовуваних предметів. Клапан відстібається не повністю, найчастіше на ньому присутня додаткова кишеня. Розкриваються додаткові секції, що збільшує обсяг. Обсяг наплічника від 30 і більше (~ 130) л.

3. Станкові наплічники (іл. 31.2 в). Багато чого зі сказаного про анатомічний наплічник стосується і станкового. За винятком того, що в основі станкового наплічника лежить рама, створена з алюмінієвого сплаву або вуглепластику, яка перерозподіляє навантаження в ділянку попереку й надає наплічнику форми. Особливість станкового наплічника — це його жорстка конструкція. Станковий наплічник застосовують туристи для тривалих піших подорожей, коли є необхідність перенесення великогабаритних вантажів. Рама кріпиться до наплічника з боку спини і дає змогу прикріплювати до неї додатковий вантаж. Станкові наплічники травмонебезпечні, тому що під час падіння трапляються випадки ушкодження хребта об жорстку металеву раму.

Тому найкраще в якості «валізки» використовувати «колобок» або анатомічний наплічник, які відносно недорогі, травмобезпечні, доволі зручні та комфортні для носіння, гнучкі, мають регульований обсяг та легкі.

Комплектація екстреної валізи. Численні рекомендації радять покласти в екстрену валізу якомога більше речей, найчастіше дійсно необхідних (наприклад сокиру, пилку). Але розширювати нескінченно екстрений комплект не можна, бо реальна маса такої «валізи» стає просто непідйомною для людини. І з цим необхідно рахуватися. Загалом, проблема маси — головна проблема під час формування екстреного наплічника.

Екстрена валіза комплектується на 40-50 % під конкретну людину. І цілком можливо, що для себе можна взяти якісь речі, не згадані нижче. Це нормально. Головне, пам'ятайте, що екстрений комплект — це не прогулянковий ранець, а засіб, що дозволяє не замерзнути і не померти з голоду в перші дні трагедії.

А тепер розгляньмо докладніше перелік речей і продуктів, які мають бути в наплічнику. Список частково заснований на рекомендаціях Нью-Йоркської служби з надзвичайних ситуацій. Можливо, у ваших краях або для вашої родини список доведеться скоротити або розширити. Наприклад, для людей похилого віку чи дітей.

Отже, для надзвичайних ситуацій, описаних вище, повинен бути напоготові якісний надійний наплічник з такими речами і продуктами.

• 1. Копії важливих документів у водонепроникній упаковці (іл. 31.3). Заздалегідь необхідно зробити копії паспортів, автомобільних прав, документів, що доводять права на нерухомість, автомобіль тощо. Документи укласти потрібно так, щоб їх легко можна було дістати. Якщо є можливість відсканувати документи, то не завадить зберігання документів і на CD-R-диску або Flash-накопичувачі у вигляді файлів зображень. Бажано покласти з документами фотографії рідних і близьких.
• 2. Кредитні картки і готівка. Завжди (в будь-який час) має бути запас грошей.
• 3. Дублікати ключів від будинку та авто.
• 4. Карта місцевості і доведений до відома всіх членів сім'ї спосіб екстреного зв язку і місце зустрічі.
• 5. Пристрої зв'язку і доступу до інформації. Невеликий радіоприймач з можливістю прийому YKX/FM-діапазону. У продажу є недорогі приймачі з динамо-машинкою для живлення. Приймач дає змогу стежити за тим, що відбувається. Запасні батарейки для приймача. Можна взяти недорогий мобільний телефон із зарядним пристроєм.
• 6. Ліхтарик, а краще кілька, із запасними батарейками і лампочками для нього.
• 7. Компас і годинник. Купувати водонепроникні.
• 8. Мультитул (іл. 31.4) — багатофункціональний інструмент. Зазвичай він виглядає як складні пасатижі, у ручках якого заховані додаткові інструменти (ніж, шило, пила, викрутка, ножиці і багато іншого).
• 9. Ніж і топірець.

Іл. 31.3. Копії документів у водонепроникній упаковці

Іл. 31.4. Мультитул

Іл. 31.5. Одяг — найважливіша річ в екстреній валізі

• 10. Сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр).
• 11. Пакети для сміття ємністю 120 л (штук 5). Може замінити тент, якщо розрізати.
• 12. Рулон широкого скотчу.
• 13. Упаковка презервативів (12 штук без коробки, без мастила й ароматизаторів). Може знадобитися в багатьох ситуаціях.
• 14. Шнур синтетичний, діаметр 4-5 мм, довжина — 20 м.
• 15. Блокнот і олівець.
• 16. Нитки та голки.
• 17. Аптечка першої необхідності. Кількість ліків розрахована на надання допомоги не тільки собі, а й іншим: • бинти, лейкопластир, йод, вата; • активоване вугілля (інтоксикація); • парацетамол (жарознижувальний); • супрастин (алергія); • іммодіум (діарея); • фталазол (кишкова інфекція); • альбуцид (очні краплі); • антибіотики в пігулках.
• 18. Постійні ліки, які ви вживаєте регулярно, готують на тиждень із зазначенням дозування та способу застосування. Імена та телефони ваших лікарів. Стежити за терміном придатності ліків.
• 19. Одяг, а саме: накидка від атмосферних опадів з капюшоном, всесезонна куртка, нижня білизна (2 комплекти), шкарпетки бавовняні (2 пари), запасні штани, сорочка або кофта, в'язана шапочка, рукавиці, шарф, надійне і зручне взуття (іл. 31.5). Узагалі одяг добирають індивідуально, охопити всі нюанси і тонкощі тих чи інших видів одягу неможливо. Ось головні критерії, які застосовують під час вибору одягу: міцність, довговічність, стійкість до механічних ушкоджень, стійкість до опадів, універсальність, максимально ефективний захист від холоду.
• 20. Міні-палатка, килимок-пінка, спальник—не обов'язкові, але бажані. Без них об'єм наплічника складе не більше 30 л.
• 21. Гігієнічні засоби: зубна щітка і паста, невеликий шматок мила, рушник (продаються спресовані в супермаркетах), туалетний папір, кілька упаковок сухих хусток, кілька носових хусток, вологі серветки. Жінкам — засоби особистої гігієни. Можна взяти бритву і манікюрний набір.
• 22. Товари для дітей.
• 23. Посуд: казанок, фляга, ложка, горнятко (краще металеве 0,5 л), розкладний стаканчик.
• 24. Сірники (краще туристичні). Запальничка.
• 25. Запас їжі на кілька днів. Все, що можна їсти без приготування і що займає мало місця, довго зберігається. Питна вода на 1-2 дні, яку потрібно періодично оновлювати. Висококалорійні солодощі (дуже добрий для цього чорний шоколад, який досі використовується тактичними військовими групами). Пригорща льодяників.
• 26. Продукти: 2 банки з гарною тушонкою; галети; супові пакети; м'ясні чи рибні консерви; якщо є місце: будь-яка крупа, макарони, сухі овочеві напівфабрикати.
• 27. Горілка або медичний спирт.
• 28. Сімейні цінності, реліквії, але тільки після упаковки найнеобхіднішого.

Пакування речей в екстреній валізі. Оскільки абсолютно не відомо, у яких умовах доведеться експлуатувати екстрену валізу, то стає очевидним той факт, що грамотне укомплектування речей — запорука їх збереження та ефективності виживання.

Насамперед необхідно захистити екстрений наплічник від зовнішніх впливів: передбачити, що захистить його від намокання, наприклад від дощу й мокрого снігу.

Є кілька варіантів, як приховати наплічник від негоди: • використовувати натільний плащ-дощовик типу пончо, одягнувши його і на наплічник (іл. 31.6); • використовувати спеціальну накидку для наплічника (іл. 31.7).

Мінуси першого варіанта доволі суттєві: для того, щоб зняти або одягти наплічник, доведеться знімати і пончо. Це загрожує намоканням одягу людини. Тому цей варіант краще не розглядати, а заздалегідь придбати спеціальну накидку для наплічника (іноді входить у комплектацію наплічника).

Іл. 31.6. Натільний плащ-дощовик типу пончо

Іл. 31.7. Наплічник зі спеціальною накидкою

Іл. 31.8. Зберігання дрібних речей у харчових мішечках

Плюси очевидні: у негоду можна сміливо знімати наплічник, не зачіпаючи натільний захист. Якщо з певної причини в наплічник потрапить вода, то захист речей мають забезпечити індивідуальні упаковки кожного комплекту.

Будь-які види предметів в екстреній валізі, які можуть стати непридатними через промокання, найкраще зберігати в поліетиленових мішках. І, бажано, окремо, упаковуючи кожну річ індивідуально, у свій мішечок, а не запихаючи все в один великий пакет. Для дрібних речей, як-от набір носових хустинок, зв'язки бинтів, таблеток та іншого, краще використовувати маленькі харчові мішечки (іл. 31.8).

Для більших предметів, наприклад одягу, можна використовувати звичайні побутові пакети. Крім них, можна використовувати багаторазові герметичні мішки. У туристичних магазинах зазвичай продають такі мішки, різні за об'ємом. Є компресійні мішки, водонепроникні, що дають змогу заощадити місце за рахунок ущільнення одягу.

Для зберігання крихких речей, а так само для зберігання дрібних предметів можна використовувати різні контейнери як секційного типу, так і несекційного (іл. 31.9).

Іл. 31.9. Медична аптечка створена: а) на базі контейнера для рибалок; б) на базі контейнера для зберігання і перенесення їжі

У сучасних гіпермаркетах вибір контейнерів великий: є харчові контейнери, медичні, контейнери для рибалок/туристів/мисливців тощо. Однак захоплюватися контейнерами не варто, тому що їх використання зменшує вільний об'єм наплічника.

Як укладати речі в наплічник, точної відповіді немає. Вважають, що важкі речі доцільно розташувати ближче до спини, у нижній частині наплічника. Основна маса має бути на рівні плечей. Однак найбільш використовувані речі, наскільки важкими вони б не були, усе-таки краще покласти у верхню частину наплічника або в його додаткові кишені, якщо вони є.

Групувати речі найкраще за категоріями в поліетиленових пакетах. Речі в наплічнику потрібно зберігати таким чином, щоб чітко знати, що де лежить, і не змішувати різні за використанням предмети. Продукти харчування не можна класти разом із ліками, а елементи гігієни не слід зберігати з інструментами побутового призначення.

Предмети і речі, які часто використовують (дощовик, засоби для розпалювання вогню, аптечку), необхідно зберігати так, щоб до них було легко дістатися. Для цього часто використовувані предмети краще класти в окремі додаткові кишені наплічника (або одягу) або укладати їх поверх інших речей екстреного комплекту.

Дайте відповіді на питання ;

• 1. Що ви розумієте під поняттям «екстрена валіза»? 
• 2. З якими труднощами можна зіткнутися під час комплектації екстреної валізи? 
• 3. Який тип наплічника найкраще вибрати для екстреної валізи? Чому? 
• 4. Які речі ви поклали б до екстреної валізи? Чому?
• 5. Як, на вашу думку, можна захистити наплічник та речі в ньому від вологи? 
• 6. Спільно з батьками вдома укомплектуйте екстрену валізу.

За посиланням вчителя в Гугл класі виконайте тестове завдання.

34 дистанційний урок 7 клас "Жанри та напрями електронної музики"

 Опрацюйте тему онлайн урок №34 7 клас підручник Кондратової ЛГ.

"Сучасна танцювальна музика" дистанційний урок №33 7 клас

 Опрацюйте матеріал уроку за підручником онлайн 

Урок №33 в 7 класі за підручником Кондратової Л.Г.

або перегляньте відео з теоретичним матеріалом до теми уроку

Послухай музичні твори та проаналізуй ці твори за таким планом:

• 1. Поділися своїми враженнями від музичних творів.
• 2. Яке значення ритму в цих піснях?
• 3. Розкажи про інструменти, які супроводжували спів.
• 4. Які традиції хіп-хоп-культури відчутні в піснях?
• 5. Назви композиції, написані в стилі аренбі.
• Дж. Тімберлейк. «Cry me a river».

М. Кері. «I Can’t Live Without You».

Гурт «ТНМК». «Гранули».

Гурт «Тартак». «Україно, забивай».

• 
  
• 
  
• 
  
Творче практичне завдання:     Підготуй акварельні фарби або кольорові олівці. Намалюй графіті до твору в стилі хіп-хоп або аренбі, який тобі найбільше сподобався.

Розспівайтесь та розучіть нову пісню.

Гра " Лото" Композитори"

Перевірте свої знання з теми уроку - виконайте тестове завдання за посиланням вчителя  В Гугл класі. 

"Електронна музика та її інструменти" дистанційний урок №32 7 клас

Перегляньте відео з теоретичним матеріалом уроку

Для допитливих: Звучать електронні інструменти

- Лазерна арфа

- Синтезатор 

- Вокодер  

- Терменвокс 

- Оптиган 

- Електроскрипка

- Цифровий електробаян 

Електрогитара

Перевір свої знання з теми: 

1. Виконайте тестове завдання за посиланням вчителя в Гугл класі.

2.  Гра "Музичні інструменти (класифікація)

В центрі гри з'являються інструменти, їх мишкою  (або пальцем на сенсорному екрані) пересуваємо в певну категорію: струнні - до струнних, ударні - до ударних, духові - до духових. 

В кінці гри  (коли всі зображення ви розставите по категоріях) перевірте свої відповіді, натиснувши синій кружечок з галочкою  праворуч внизу. Якщо відповіді вірні, вони засвітяться зеленим кольором, якщо трапиться помилка - вона засвітиться червоним ( можете її виправити, переставити в іншу категорію і звірити знову).

Надішліть вчителю скриншот виконаних завдань.